Часто, коли я вже не знаю, що робити, я кажу: Боже, то – Твоя справа. Роби щось із нею, – Оля Зарічинська, керівник відділу розвитку УКУ.

“Недобрі” моменти часто допомагають нам в зростанні. Моє дитинство минуло з друзями, які були щирими, а були й заздрісними або й прикрими; зі сльозами. Ці події ставили мене перед питаннями: ну чому, чому люди бувають добрими, а бувають не дуже добрими? В такі моменти я натрапляла на думку, що я хочу бути кращою, хочу бути доброю до людей.

Дуже багато не залежить від мене. Але я можу пробувати вирішувати проблеми, які стаються в моєму житті, можу щось змінювати. Бо хто, як не я?

Час – дорогоцінний. Якщо ми його не цінуємо, то багато втрачаємо. Особливо в дитячому, юнацькому віці ми повинні пізнавати, робити більше щось хорошого, щоб зреалізувати свої таланти, бо в кожного з нас ті таланти є, і ми їх повинні знайти.

Люди, які не навчаються постійно, багато втрачають. І це навчання може бути різне: від друзів, з інтернету – з хороших, корисних порад.

Дуже багато вже “коліс” вже винайдено – їх тільки треба застосувати.

Вчіть мови. Тоді ви матимете більше інструментів пізнавати нове.

Лідер – це той, хто працює з людьми. Він не може бути сам. Звісно, можна бути лідером і для себе, але тоді це вже якесь “роздвоєння особистості”

Всі ми є люди, і нам всім притаманно помилятися, але дуже важливо є визнавати свої помилки, мати бажання вдосконалюватися, рости і покращувати і себе, і світ навколо себе.

Ми повинні шукати щастя там, де ми є, там, куди ми “послані”. В тій хвилині, в тому місці. Я вірю в те, що навіть у найбільшій біді можна бути щасливим, хоч це може бути нелегко. Я, попри все, можу бути щасливою в цій країні, коли я є з Богом і коли можу реалізовувати себе.

Довідка

Оля Зарічинська – керівник відділу розвитку Українського Католицького Університету. Була активною учасницею організацій «Пласт», «Українська молодь Христові», «Віра і світло».

9 лютого виступила як спікер-мотиватор на старті навчання молоді Стрийської єпархії УГКЦ у “Школі молодіжного християнського лідерства”.

За матеріалами: http://dyvensvit.org