Про капеланів ми дізнались не так давно. Менше ніж за рік, слово «капелан» увійшло в лексикон українців. Коли на передовій ще не було психологів, а волонтерський рух лише зароджувався, релігійні служителі у камуфляжній формі вже були серед бійців. Їм вдалось створити особливий феномен, поєднавши в собі ролі постачальників, психологів та душпастирів. Отець Михайло Греділь, котрий є адміністратором храму Благовіщення УГКЦ Стрийської Єпархії у Городку, а також з перших днів, сформувавши волонтерську групу, і за підтримки небайдужих людей,  їздить, як капелан і волонтер у зону АТО допомагаючи і підтримуючи, як духовно, так і матеріально українських військових.

Коли запитав отця, як йому вдається встигати працювати на парафії і їздити на фронт, він відповів: ” Немає такого, що людині не вистачає часу. Є просто люди, котрі не вміють ним розпорядитись. Це як про таланти. Головне не боятись- бо ми не самі. З нами ж Бог”.

Цього разу капелан разом з побратимами волонтерами навідались вдруге до бійців добровольців  8-го окремого батальйону Української Добровольчої Армії “Аратта”.

Привезли провіант, а також одягнули тепліше бійців напередодні зими. Сформували художню і документальну бібліотеку для військових. А також відслужили спільно Св. Літургію, де солдати змогли приступити до Тайни Пресвятої Євхаристії. Після відправи отець освятив образ Богородиці,  і наголосив на великій силі її заступництва.

Завдяки капеланам люди відкривають для себе Бога – навіть на війні!

Ярослав Галонько”Маршал”