В травні 1848 року молодий австрійський цісар Франц Йосиф скасував панщину в першу чергу в Галичині. Це були бурхливі події європейських революцій 1848 – 1849  років. Для того щоб пригасити в Галичині анти австрійські виступи, було скасовано панщину. В 1848 році в кожному Галицькому селі було виготовлено та встановлено хрести з надписом «Пам’ятка даной свободи май 1848». Саме такий надпис можна прочитати на кам’яному хресті в с. Великі Глібовичі, який навколо був обсаджений чотирма липами. Як правило 16 травня кожного року біля цих хрестів збирались селяни на спільну молитву з подякою за дар свободи, в цих молитвах вшановували рівно ж пам’ять своїх предків, які боролись за дар свободи.

Ця традиція тривала до 1939 року, поки не прийшли більшовики, які забороняли  проведення таких молінь. В часі німецької окупації була спроба відновити такі молитовні зібрання на вшанування цих хрестів, але німці, побачивши, що багато людей приходить і об’єднуються,  також їх заборонили. Після війни багато хрестів було зруйновано, а також традиція цих молитовних зібрань біля них була призабута.

16 травня в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району, Львівської області  відбувся захід по вшануванню 170-ї річниці скасування панщини та встановлення пам’ятних хрестів приурочених до цієї події. На початку зустрічі п. Тарас  Шах, вчитель історії Великоглібовицької  загальноосвітньої школи, розповів присутнім школярам, вчителям, представникам місцевої влади та мешканцям села  про історичний контекст встановлення цих пам’ятних хрестів. Після цього із словом  звернувся до присутніх о. Микола  Стручинський, парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці с. Великі Глібовичі. Після чого о. Микола разом із о. Володимиром  Пігічином, сотрудником парафії, та усіма присутніми помолились панахиду  за тих, хто боровся за свободу та тих, хто спричинився до встановлення цих хрестів.

Висловлюємо, щирі слова вдячності всім, хто подбав про благоустрій біля даного хреста, та тим хто  долучився до проведення даного заходу.