“Не хлібом єдиним живе людина…” А особливо у дні Великого посту кожен, хто вважає себе християнином, шукає духовної поживи. Тому спраглі неї у цей час практикують паломництво. Саме такий вид духовної практики обрали для себе вчителі Жидачівського НВК, які у п’ятницю 23 березня разом з отцем Ярославом Туриком, священиком церкви Воскресіння Господнього м. Жидачева, відправились до неймовірного паломницького місця для тисяч і тисяч християн з усієї України – Страдча.

Емоції та враження від цієї поїздки неможливо описати звичайними словами. Благодать і умиротворення… Оці два слова, які найвлучніше передають той душевний стан, який опанував усіма прочанами одразу по приїзду в це святе місце. Божественна Літургія, яку служив отець Ярослав, Свята Сповідь зі Святим Причастям, дуже змістовна та душевна бесіда з місцевим священиком і нарешті, сама Хресна Дорога… 14 стацій сосновим лісом… звивисті спуски… стрімкі підйоми… звичайна лісова стежка. Та це й недаремно… Прочанин хоча б на якийсь мізерний відсоток має відчути, як невимовно тяжко було долати Свій Хресний Шлях Ісусу. А Він, зранений, обезсилений, скривавлений, ще й ніс на Собі Хрест. Шлях на Голгофу на смерть. Кожна стація наближала Його ще на один крок до Кінця, який стане Початком чогось Великого… як згодом з’ясується – Воскресіння. Отакі думки під безперервні молитви вирували, мабуть, у головах кожного, хто долав цей шлях. І кожен порівнював з ним свій власний, розуміючи, якими ж нікчемними є наші хрести проти Хреста Того, Хто добровільно й свідомо йшов на смерть за кожного з нас.

Ця паломницька поїздка закарбується в пам’яті назавжди. Ми отримали повний відпуст. А разом з тим ми отримали Божу Благодать бодай на мить відчути себе поруч з Тим, Хто, піднімаючись на Голгофу, жертвуючи за нас Своїм Життям, тим самим дарував нам життя вічне. Слава Богу за все!

Повідомила Валентина Матвіїв