11 березня 2017 року, в  храмі  св.вмч.Параскевії у с. Пятничани відбулися Реколекції  для спільнот «Матері в молитві» Стрийського району. Після традиційної материнської молитви, під проводом координатора руху п.Анни Форостини, служилася Божественна Літургія, яку очолив адміністратор храму о. Віталій Гулич. Йому співслужили:  о. Ігор Гаврилишин –декан Добрянського деканату, о. Мирон Гринишин – духівник руху «Матері в молитві» Стрийської єпархії. Всі учасниці реколекції приступили до св. Тайн Сповіді і Причастя. Сповідали о. Олег Баранич та Володимир Сас.

У своїй духовній науці о. Віталій звернув увагу на те, що означає поняття реколекції. Це духовна віднова, тобто, треба звільнити себе від земного, стати порожнім і тоді Бог заповнить порожнечу. Св. Августин сказав: «Ти сотворив нас для себе, Господи, і не буде мати спокою серце наше, коли не пізнає Тебе». Перші реколекції проводив Христос  у пустині.  Це відбувається і сьогодні, Христос промовляє до кожного з нас особисто. Кожен по-своєму сприймає науку Христа, так як кожний грунт по-своєму прийняв зерно, яке сіялося. Важливо, щоб кожний міг зрошувати цей грунт. У часі реколекцій маємо можливість зупинитися, мовчати і слухати Бога. Важливою частиною є Покаяння,  в якому пізнаємо себе, а приймаючи Христа, стаємо кивотом і носимо Його з собою. Реколекції це також  дія Благодаті Святого Духа. Вчимося служити і жити для Бога. Важливою умовою доброго посту, наголосив о. Віталій, є молитва і свідома участь людини, яка молиться, у молитві.

Наприкінці  Літургії о. Мирон Гринишин, духівник руху «Матері в молитві» продовжив тему  молитви і посту. На прикладі євангельської жінки ханаанянки, яка голосила вслід за Ісусом, а Він не відповідав, отець відкрив нам, чому Ісус не відповідав і зауважив, щоб ми часом не опинилися на її місці. Ця жінка хотіла отримати, не змінивши нічого в своєму житті. Господь хоче, щоб ми щось поміняли, щоби піст нас до чогось сколихнув. Закликав пізнавати, більше читати: те, що духовне, що будує, що відкриває. Без цього людина байдужіє, стає холодною, закостенілою серцем. Не осуджувати. Споглядати на Христа, який ніколи не осуджував, дивитися на себе, ставати кращою, добрішою, особливо у своїй родині.

Отець Віталій подякував отцям, усім присутнім у храмі за спільну молитву і побажав ніколи не впадати у відчай, коли щось не виходить, також довгих років життя та перебування у ласці Божій.

Після  Літургії було відправлено панахиду за матерів, які відійшли у вічність, за ненароджених дітей.

Згодом, повернувшись до церкви після перерви на чай, учасниці заходу мали можливість пережити Хресну Дорогу, яку відтворили сільські діти, а підготувала їх  п. Анна Гулич. Далі був похід до каплиці, у лісі на південному узбіччі села, де відслужили Молебень до Богоматері, а відтак підійшли до кринички з цілющою водою.

Повідомила п. Анна Курилишин