Особливою у духовному житті парафії села Вовчатичі у часі Великого посту була неділя 2 квітня 2017 року. У цей день Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликала провести по всій Україні та в країнах українського поселення спільну молитву за мир в Україні, за перемогу над агресором і встановлення справедливого миру. Парафіяни у свій спосіб долучилися до Всеукраїнського дня молитви: вулицями села пройшла родинна Хресна дорога.

Отримавши благословення отця декана Мар’яна Черепанича, та після вступного слова пароха храму Покрови Пресвятої Богородиці – отця Миколи Прунака і спільної молитви процесійна хода вирушила із церкви. Образки зі стаціями, що відтворюють Хресний шлях Спасителя на Голгофу,  несли учні 4-5-их класів. Під час зачитування священиками Ходорівського деканату стацій та розважань діти піднімали їх. Дивлячись на них, присутні глибше проймалися болями, стражданнями та терпіннями Ісуса.

Розважання отців цьогоріч доповнювали і роздуми родин. Із уст дітей та батьків линули міркування про роль кожного члена сім’ї у родинному житті, взаємодопомогу, відповідальність батьків та обов’язки дітей, нелегкий життєвий шлях. Вони просили Господа, щоб у всіх родинних труднощах  світив їм світло Воскресіння. Та найголовніше – кожна родина молилася за і благала про повернення воїнів-захисників до рідних домівок, про припинення війни, про мир і спокій в Україні, у містах та селах, у кожній християнській родині.

Зупиняючись у місцях духовної та світської історії, запрошені отці (отець- декан Мар’ян Черепанич, о. Тарас Гриців (настоятель храму св. Володимира і Ольги м. Ходорова), о. Василь Витак (настоятель храму с. Городище), о. Іван Барбуляк, настоятель храму с. Жирова), о. Іван Вовк (настоятель храму с. Загірочко), о. Юрій Мончак (настоятель храму с. Молодинче) виголошували духовні науки, закликаючи присутніх до глибоких роздумів про віру, любов до Бога та ближнього, добрі діла, силу святого Хреста; наголошували на тісній співпраці церкви, школи і сім’ї. Духовні особи повчали батьків, як правильно виховувати своїх дітей; запитували, чи засівають і плекають  вони у дитячих душах зерна любові, співчуття, милосердя; чи вчать молитися, ходити до Божого дому і перепрошувати Бога; висловили надію на те, що ця Хресна дорога і Святий Хрест розбудять нас, відкриють нам очі, допоможуть у вихованні дітей, зрештою, змінять людей на краще і оновлять село.

У заключній науці були роздуми про життя християнина, спокусу гріха і молитву. Цікаві життєві повчальні історії зробили проповідь доступною і зрозумілою. Завершилася Хресна дорога родини у храмі молитвою за мир. Після чого усі бажаючі приступили до Святої тайни Сповіді та Святого Причастя.

Сповнені Божої благодаті, духовних розважань, із роздумами, наскільки ми можемо віддати Богові усе те, що Він прийме від нас, люди розійшлися по домівках. Сподіваюся, що кожен узяв для себе якнайбільше. Цей день став днем очищення душ, духовного оновлення та жертви Богові.

Збагнімо суть свого життя, зробімо постанови направитися, навчити цього своїх дітей та онуків, щоб ми могли сказати: «Боже! Я люблю Тебе! Усім своїм серцем люблю!» Живімо ж так, щоб бути «вірними друзями Христа»!

Повідомила Марія Ганущак