19 листопада 2016 року у храмі Собор Пресвятої Богородиці с. Вівня чисельно зібралися матері Добрянського деканату, щоб спільно з вівнянською спільнотою дякувати Богу за прожитих нею 10 молитовних років. Збираючись на такі святкування, материнський рух демонструє в такий спосіб свою протидію злу, збоченству, яке вимагає свого узаконення державами. «Спільноти є якраз тими промінчиками, які мають щось міняти» – про це говорив духівник руху о. Мирон Гринишин. Він також наголошував на великій цінності сім’ї, якою переважно нехтують. Нам бракує сімейної культури. Що може зробити жінка, щоб покращити життя у сім’ї? На ці питання присутні отримали вичерпну відповідь з духовних наук священиків.
Щодо самого святкування, то вівнянська спільнота разом з своїм парохом Ігорем Гаврилишиним та сотрудником о. Василем організували все так досконало, щоб і молилося гарно, і всі могли приступити до св.Тайн Сповіді і Причастя, і збагатитися Словом Божим, і одночасно відпочити. Під час обіду гостей частували також піснями та поезією діти Вівнянського філіалу Лисятицької школи мистецтв, ансамбль «Черемшина», сільський хор.
Перед Божественною Літургією було освячено хоругву, яку виготовила сіпльнота до дня свого святкування.
Слугині Вівнянської спільноти п. Марії Солоненко вручено Подячну Грамоту, підписану єпархом Стрийським Тарасом Сеньківим.
Такі зустрічі відкривають нам більше Бога, роблять нас дещо кращими, дещо мудрішими, здатними показати Бога тим, котрі Його не знають. Матері вдячні священикам, які не тільки підтримують їх, але всяко допомагають та пропагують рух, намагаються залучити до нього молодих матерів, бо розуміють, що молитва матері є найбільш сердечною і чистою, і може змінити щось в державі. А міняти треба вже. Координатор спільноти п. Анна Форостина закликала всіх молитися вервицю в 21:00 год. за Україну і організувати молитовну групу бажаючих у кожній спільноті.
А Євгенія Коник подарувала спільноті вірш:
Вже срібні роси впали на коси
І проорали зморшки чоло,
Та мама завжди в молитві просить,
Щоби блакиттю небо цвіло.
Щоб війн не було в душах, державах,
Щоб з Богом жили доньки й сини,
Щоб були чесні в думках і справах
І Слово Боже в серцях несли.
Молитва ж мамина завжди із ними,
Допоки вистачить сил і снаги,
Чи вечір літній, зимова днина,
Лише щоб діти в згоді жили.
І ранок тихий зустріне мама,
І Богу вдячний зложе поклін,
Загоїться в мами душевна рана,
В небо молитва злетить як спів.
Є. Коник