Веселі канікули з Богом у Жидачеві

IMG_3980 (1)При парафії Церкви Воскресіння Господнього у місті Жидачеві існує добра традиція – під час літніх канікул проводити дитячі табори під назвою “Веселі канікули з Богом”. Ось і цього року такий табір для дітей віком 8-10 років працював на базі Жидачівської гімназії ім.О.Партицького. Розпочалась робота табору із спільної молитви, яку провів парох церкви Воскресіння Господнього о. Василь Юрів, який привітав усіх учасників табору та побажав не тільки весело, але й з користю провести літні канікули з Богом, та сотрудник цієї парафії о. Роман Котів.

До речі, отець Роман, був не лише керівником і духовним провідником табору, а також й активним учасником, адже був з таборовиками усі дні і провів із дітьми чимало цікавих бесід, ігор, руханок.

Кожний день робота табору розпочиналась із молитви. Основною темою цьогорічного табору були “Святі Таїнства”. Цікаво, у доступній для дітей формі, із переглядом мультфільмів та фільмів, проводилась катехизація, під час якої діти знайомились із сімома Святими Таїнствами. Допомагав проводити катехизацію семінарист Роман Пауш. А згодом діти, об’єднані в команди, презентували своє розуміння цих Таїнств.

Хто хоч колись працював із дітьми такого віку, безперечно знає, як діти люблять рухатись, бігати, танцювати чи співати. Аніматори Володимир Касараба, Вікторія Гладка, Богдан Пашко навчили дітей веселих бансів, серед яких найбільшою популярністю користувались банси “А сонце нам сяє!”, “Робот”, “Козачок”.

Вчителі гімназії Оксана Дахній та Марія Гнатів, розучували із дітьми духовні пісні. Повчальною і цікавою була екскурсія до церкви Воскресіння Господнього. Отець Роман розповів дітям про історію храму, про те, як слід поводитись у церкві. І, звичайно, про чудотворну ікону Пречистої Діви Марії, яку ще називають Богоматір’ю Воплочення, Жидачівською Орантою.  Деякі діти вперше дізнались про те, що у храмі є ікона, яка є унікальною пам’яткою українського середньовічного іконопису, бо образ Богоматері на весь зріст з піднятими руками зустрічається дуже рідко, і якій уже більше як 600 років.

Кожний день завершувався колом, під час якого учасники табору ділились своїми враженнями та спогадами. На завершення роботи табору було влаштовано справжній обід біля вогнища – ковбаски, морозиво, зефір із печивом! Романтично, по -дорослому, і смачно! Не знаю чому, але мені запам’ятались слова одного хлопчика, який під час такого кола вражень сказав, що хоче залишитись жити у цьому таборі на ціле літо. Я думаю, це найкраща похвала усім, хто був причетний до організації та проведення табору.

 

Повідомила Леся Баранкевич, співорганізатор табору