Владика Тарас відвідав з пастирським візитом парафію с. Дем’янка Лісна на Жидачівщині

У неділю, 12 листопада 2017 року, Преосвященний владика Тарас (Сеньків), Єпарх Стрийський, відвідав з пастирським візитом парафію святого Миколая Чудотворця у с. Дем’янка Лісна, що на Жидачівщині, де з нагоди 160-ліття храму очолив Архиєрейську Божественну Літургію та освятив фігуру Матері Божої. На подвір’ї храму, єпископа зустрічали чисельно зібрані парафіяни з парохом о. Михайлом Микитчиним. Співом Божественну Літургію прикрасили семінаристи Львівської духовної семінарії Святого Духа.

Звертаючись до присутніх з проповіддю та розважаючи над недільним євангельським уривком про уздоровлення Ісусом гадаринського біснуватого, владика Тарас зазначив: “Сьогоднішній євангельський уривок є надзвичайно важливий для нашої віри. Христос приходить у гадаринську околицю – край, який був населений поганами. “Поганськість” тієї землі виражають дві речі: біснуватий, який виходить Христові назустріч і стадо свиней, які паслися неподалік. Стається щось виняткове: приходить хтось з другого берега, зціляє біснуватого, виганяє злих духів, які вселяються в стадо свиней і кидаються з кручі. Ритм життя тих людей був повністю порушений, бо прийшов хтось сильніший, ніж вони собі могли уявити. І ці люди виганяють Христа з їхньої країни. Вони виганяють Бога, котрий прийшов і звільнив їх від рабства злого і тих речей, від яких вони були залежні”.

За словами єпископа, на відміну від поганських релігій, які народжувалися на основі потреби людини пізнати свого творця і були продуктом людських фантазій, в яких поганські боги мали виправдовувати злочини людей; світло і святість, яка приходить в особі Христа – це об’явлення правди про те, яким Бог є: “Христос приходить, щоб об’явити Бога, яким Він є. Найважливіше, що об’являє нам Христос – це те, що Бог є покірним. Він приходить до людини, відкривається їй, навіть тоді, коли людина Його не хоче бачити. Бог, котрий є для людини приходить як мале дитя, як Боже Слово, котре лунає до людських сердець, страждає, помирає і є положений до гробу. Це Бог, який від людини нічого не хоче, за винятком одного: Він просить людину дозволити Йому простити її гріхи. Це Бог, котрий об’являється людині: покірний, Бог який відкриває перед людиною всю таємницю свого буття у своїй доброті і любові, тому, що Бог є любов, а любити – це жити для іншого. Бог хоче звільнити нас від рабства гріха”.

Продовжуючи, Архиєрей наголосив, що “людина є створена на образ і подобу Божу, а тому має звільнитися від біснуватості гріха і від усього того, чим злий дух старається втягнути людину в неволю: від прагнення самодостатності, слави і влади. І тут виникає проблема, тому, що прийняти такого Бога і бути подібним до Нього багатьом є невигідно, бо треба змінити своє життя, втратити свої статки. Тому одні люди Христа виганяють, інші стараються Христа зробити виправданням для людських злочинів і знищити у Христі Його божественне послання, відблиск святості. Але вірити – це означає віддати себе цілковито у руки Божі”.

Далі, владика Тарас застеріг перед небезпеками впровадження елементів поганства до середовища християнської віри. Цитуючи слова апостола Павла “Він мене полюбив і видав себе за мене”, єпископ підкреслив, що правдиве навернення полягає в тому, щоб довіряти Христові, відкрити те, ким Він є для нас.

Завершуючи проповідь, Архиєрей закликав присутніх словами: “Нехай ця наша спільна молитва буле для нас кроком до обнови нашої віри. Щоб ми усвідомили себе не учасниками якогось ритуалу, але зустрічі з Христом. Він прийшов на нашу “гадаринську землю”, щоб звільнити нас від рабства диявола і від рабства речей, зробити нас вільними, щоб ми змогли у нашому житті витворити простір для Його присутності. Бо лише тоді зможемо називати себе християнами, дітьми католицької Церкви, коли на землі, на якій стоїмо, ми відважно дозволимо стояти також Христові, щоб довершувати Його діло спасіння і відкуплення людського роду”.

Після закінчення Божественної Літургії, владика Тарас привітав присутніх з ювілеєм храму та закликавши усіх до взаємної молитви, вручив подячні грамоти парафіянам та жертводавцям храму. У свою чергу, о. Михайло Микитчин подякував єпископові за візит, спільну молитву та глибокі слова духовного повчання Насамкінець, на церковному подвір’ї, Архиєрей освятив фігуру Пресвятої Богородиці, встановлену з нагоди ювілею 160-ліття храму.

Прес-служба Стрийської єпархії

 

Коментування заборонене, але Ви можете залишити посилання на Ваш сайт.