Чудотворні ікони на території Стрийської єпархії

borynychiБориницька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Преображення Господнього
у с. Бориничі Жидачівського району)

У лісі, недалеко від села Бориничі, знаходиться цілюще джерело. За переказами, у давнину, тут серед ночі людям з’явилася у великому сяйві ікона Пресвятої Богородиці.

Грамотою від 2 березня 1865 року, папа Пій IX надав іконі відпуст на свята Благовіщення, Співстраждання Пресвятої Богородиці та Верховних апостолів Петра і Павла.

За часів Радянського союзу чудотворну ікону переховували жителі села у своїх домівках, відтак вона була виставлена для загального почитання у каплиці Пресвятої Богородиці біля джерела. Зараз ікона знаходиться у парафіяльному храмі с. Бориничі. Прощі до чудотворного місця відбуваються на свято Преображення Господнього 19 серпня.

 

borusivБорусівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(
знаходиться у храмі Різдва Пресвятої Богородиці
у с. Борусів Жидачівського району)

Перша згадка про Борусівську чудотворну ікону датується 1585 роком, коли угорський король Рокачій, зазнавши поразки в битві з поляками, молився перед нею за порятунок від смерті.

1726 року у селі був збудований новий храм з дуба, який стоїть і досі.

У 1750 році єпископ Лев Шептицький проголосив Борусівську ікону Пресвятої Богородиці чудотворною. 1770 року для неї замовили срібні шати.

Про Божі даски за посередництвом ікони свідчать шість дарів-вот, намисто із дорогоцінних каменів, кілька сотень срібних сердець і хрестиків, які були на ній ще на початку XX ст.

З відродженням УГКЦ, слава прочанського місця у Борусові також відновлюється.

 

verbytsiaВербицька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі святого архистратига Михаїла
у с. Вербиця Жидачівського району)

1846 року, в домі однієї побожної родини у с. Вербиця, ікона Пресвятої Богородиці самовідновилася і почала випромінювати яскраве світло. Згодом вона була урочисто перенесена до храму, куди почало з′їжджатися багато паломників.

Ікону офіційно було визнано чудотворною, а папа Пій IX надав право повного відпусту на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці. Перший відпуст відбувся у 1888 р., але ймовірно, уже з 1848 року і до приходу радянських військ, до Вербицької чудотворної ікони Пресвятої Богородиці відбувалися прощі.

У 2001 році на подвір’ї, де відновилася ікона Божої Матері, збудовано каплицю. Щороку проща відбувається у першу неділю після свята первоверховних апостолів Петра і Павла.

 

volya-dВоледовголуцька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Різдва Пресвятої Богородиці
у с. Воля Довголуцька Стрийського району)

Історія ікони сягає коренями XVIII ст. Два мешканці Волі Довголуцької, в′їжджаючи до села, побачили видіння – Божу Матір з дитятком на руках у великому сяйві. Місцевий священик порадив їм звернутися до маляра і так була написана ікона, яку урочисто помістили в храмі. За посередництвом ікони почали відбуватися чуда.

До Волі Довголуцької приходили прочани. у 1902 р., на одній з прощ був присутній митрополит Андрей Шептицький. Після радянського комуністичного режиму, з 1998 р., прощі відновилися і відбуваються щороку в неділю після Різдва Пресвятої Богородиці.

У червні 2001 р., перебуваючи у Львові, папа Іван Павло II поблагословив корони для Воледовголуцької чудотворної ікони. Коронація відбулася 23 вересня 2001 р. Її здійснив владика Юліян Ґбур, єпарх Стрийський.

 

drohovyzhДроговизька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(
знаходиться у храмі Успіння Пресвятої Богородиці
в с. Дроговиж Миколаївського району)

Дроговизьку ікону Матері Божої дослідники датують XV-XVI ст. Вона є однією з пам’яток західноукраїнського іконопису, «твором високого письма». Перші документальні відомості про ікону відносяться до 1834 року. Ікона була коронована, зодягнена в шати, однак, коли відбулося визнання її чудотворною, час коронації і на які свята були надані відпусти – невідомо.

На зворотній стороні ікони є напис: «Сей образ визнаний знатоками старовини в 1901 р. на 600 літ давности». Проте сучасні мистецтвознавці датують ікону XV–XVI ст. У 2005-2006 роках ікону відреставровано.

Біля храму є чудодійне джерело, де, за переданням, явилася ікона. Прощі традиційно відбуваються на храмовий празник Успіння Пресвятої Богородиці. Щороку на прощу приходить близько п’яти тисяч прочан.

 

zhydachivЖидачівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Воскресіння Господнього
у м. Жидачів)

Жидачівська чудотворна ікона Богородиці Воплочення в образі Оранти є пам’яткою українського середньовічного малярства. Її авторство приписують єромонахові Веніяминові, а датують 1406 роком. На початку чудотворна ікона знаходилася в монастирському храмі Жидачева, а в 1б70-1б80 роках була перенесена до парафіяльного храму.

У 1772 році для ікони були виготовлені посріблені і позолочені дерев′яні шати, а також срібні позолочені корони з каменями. Ікону коронував єпископ Лев Шептицький за Папи Римського Климентія XIV,  однак невідомо, хто з ієрархів проголосив її чудотворною.

Ікона прославилася багатьма чудами. З 1752 року прощі до ікони відбувалися у восьму п’ятницю після Великодня, а з 1948 року, як і сьогодні, – у неділю Всіх святих.

Детальніше…

 

koxavynoКохавинська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Покрови Пресвятої Богородиці
в смт. Гніздичів Жидачівського району)

Відпустове місце у Кохавино відоме з 1646 року, від часу об’явлення у лісі Чудотворної ікони. У 1650 році ікона вже славилася чудотворною силою. У 1755 році аєп. Гнат Вижицький проголосив Кохавинську ікону Богородиці чудотворною. Того ж року її було урочисто перенесено до новозбудованого храму, а в 1894 році до великого кам’яного костелу.

У серпні 1912 року відбулася коронація ікони Пресвятої Богородиці папськими золотими коронами.

Перед Другою світовою війною оо. єзуїти, які опікувалися храмом, вивезли ікону до Польщі, де вона знаходиться досі. Після виходу УГКЦ з підпілля, оо. Редемптористи східного обряду взялися за відновлення відпустового місця. У 2000 році до Кохавина була привезена точна копія чудотворної ікони, за посередництвом якої також почали відбуватися чуда.

Відпуст відбувається на празник Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня).

 

liskaЛіська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться в Стрию, у Катедральному храмі
Успіння Пресвятої Богородиці)

Перші згадки про ікону Богородиці в м. Лісько (Польща) датуються 1570 роком. Лісько було великим відпустовим місцем.

25 січня 1946 року ікону перевезено до Стрия і вона знаходиться у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці. Відпуст відбувається у липні на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці.

В 2005-2007 роках Чудотворну ікону Ліської Матері Божої було відновлено.

24 травня 2014 року, з благословення Папи Франциска, ікона була коронована Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком).

 

 

rozadivРозвадівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Воскресіння Христового
у с. Розвадів Миколаївського району)

3 липня 1886 року, в одній родині діти, бавлячись, зняли зі стіни невеликий образок, який раптом заяснів. Вони налякалися і помістили образок назад на стіну. Стривожені діти покликали старших і в селі рознеслася чутка про цю подію. Місцевий парох сповістив про це вищу духовну владу, після чого були проведені опитування очевидців. Тоді образок урочисто перенесли до храму, і за старанням пароха та консисторії Апостольський Престіл надав право на відпустовий празник, який проводився у Розвадові на свято співстраждання Пресвятої Богородиці.

 

 

 

rozhircheРозгірчанська чудотворна ікона святого Онуфрія
(знаходиться у храмі Святого Миколая
у с. Розгірче Стрийського району)

Точний час і місце появи чудотворної ікони невідомі. Збереглися згадки, що ікона св. Онуфрія до 1855 року перебувала у капличці монастиря сс. Василіанок у с. Розгірче і була перенесена до сільського храму. Через 27 років ікона у чудесний спосіб повернулася на старе місце. Це повторилося вдруге, після чого було вирішено збудувати тут нову капличку, оскільки попередня вже була зруйнована часом.

29 вересня 2013 року, чудотворна ікона була знову урочисто перенесена до сільської церкви, де знаходиться досі.

 

 

 

 

tuchneТучнянська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Тучне Перемишлянського району)

На початку XVII ст., поблизу села Тучне, пастухам з′явилася на пні ікона Пресвятої Богородиці. Селяни намагалися перенести її до церкви, однак ікона дивом поверталася на попереднє місце. Після молитви та постанови звести на цьому місці храм, її повернення припинилося.

У 1690 році тут було збудовано дерев′яну церкву, а в 1900 році, на її місці постав мурований храм, де чудотворна ікона зберігається досі. В 1902 році папа Лев XIII надав іконі повний відпуст у дні Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та Переставлення св. ап. і єв. Івана Богослова (9 жовтня) і «по празденствах».

Збереглися документальні записи, що у 1690, 1711 та в 1712 роках ікона плакала. Тут також зазначено, що ікона вже була у цей час коронована.

18 квітня 2008 року, владика Юліян Ґбур, єпарх Стрийський, вніс Тучнянську ікону до реєстру чудотворних ікон УГКЦ. 24 жовтня 2010 року відбулося відновлення її коронації, яке здійснив владика Тарас Сеньків, апостольський адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ.

 

UnivskaУнівська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці
(знаходиться у храмі Святоуспенської Унівської лаври
в с. Унів Перемишлянського району)

Оригінал ікони до наших днів не зберігся. Коронувати ікону міг Унівський архимандрит Атанасій Шептицький. В XIX столітті виготовили копію ікони на полотні, яку помістили на оригіналі, оздобивши окладом. Досі зберігся лише оклад, що сьогодні оздоблює копію чудотворної ікони, написану єрм. Ювеналієм Мокрицьким.

2004 року, на прохання ченців Святоуспенської Унівської Лаври, Блаженніший Патріарх Любомир Гузар встановив у третю неділю травня празник Унівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.

За посередництвом ікони зафіксовано багато чуд.