Культурний аспект

За етнічним складом Стрийська єпархія відноситься до моноетнічних територій. На території єпархії в більшості проживають українці. В меншій мірі територію єпархії населяють росіяни (Стрий, Новий Розділ), євреї (Жидачів), білоруси (Миколаїв) та поляки (Городок, Стрий, Жидачів).

В Стрийській єпархії спостерігається тенденція до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. Підвищення рівня освіти в цілому характерне як для міського, так і для сільського населення.

В районах єпархії діють національно-культурні товариства, видаються газети. Активно розвивають свою діяльність молодіжні християнські спільноти «Українська молодь – Христові», спільноти національної скаутської організації «Пласт», молитовні товариства «Матері в молитві», громадське об’єднання «Християнська Україна», осередки Спілки Української Молоді, національне товариство «Просвіта», «Клуб греко-католицької інтелігенції Стрийщини».

На території Стрийської єпархії знаходяться місця рекреації та туризму. Зоною рекреації є курорти Моршин (Стрийський район) та Великий Любінь (Городоцький район). Найбільшими центрами пізнавального туризму є Стрий, Городок, Жидачів та інші старовинні населенні пункти з історико-архітектурними пам’ятками: Комарно (Городоцький район), Кохавино (Жидачівський район), Унів та Свірж (Перемишлянський район), Мала Горожанна та Стільсько (Миколаївський район).

В районах єпархії розташована значна частина архітектурних пам’яток Львівської області. Тут є старовинні оборонні монастирі (с. Унів Перемишлянського району), церкви, башти, унікальні цвинтарні скульптури, палаци (с. Свірж Перемишлянського району), відпустові місцячудотворні ікони. Серед них слід перечислити:

Городоцький район. Старовинні муровані церкви зустрічаємо в Городку (1633 рік, 1755 рік), мурована дзвіниця в Городку (1863 рік), францисканський монастир та церква (1419 рік), церкви в селах Вишня (мурована, 1805 рік), Грімне (дерев’яна, 1776 рік), Заверещиця (мурована, 1693 рік), Завидовичі (мурована, 1810 рік), Кліцько (дерев’яна, 1603 рік), м. Комарно (дерев’яна, 1754 рік).

Жидачівський район. Чотири старовинних церкви та дві дзвіниці знаходяться на території Жидачівського району. Дерев’яна церква та дзвіниця збереглися в с. Бережниця (1724 рік), дерев’яна дзвіниця в с. Корчівка (1806 рік), мурована церква та дзвіниця в с. Вибранівка (1800 рік), мурована церква в с. Кохавино (1749 рік), де зберігається копія чудотворної ікони Богородиці, оборонний мурований храм в с. Соколівка (XVI ст.).

Миколаївський район. Серед дерев’яних старовинних храмів слід відзначити церкву в с. Крупсько, збудовану 1750 року, в с. Мала Горожанна – 1688 року разом із дерев’яною дзвіницею, яка постала 1713 року. В с. Луб’яна мурована церква датована 1809 роком.

Перемишлянський район. До культурних пам’яток на території району відноситься чотири дерев’яних храми в с. Бачів (XVIII ст.), с. Брюховичі (1735 рік), с. Волощина (1710 рік), с. Лоні (1724 рік), та мурований храм в с. Унів (1550 рік).

Стрийський район. Більшість сакральних пам’яток в Стрийському районі датуються XVIII століттям. Це, зокрема, дерев’яний храм та дзвіниця в с. Добрівляни, дерев’яна дзвіниця в с. Верчани, дерев’яна церква та дзвіниця в с. Підгірці (1810 рік). Дерев’яна церква в с. Стрілків датована 1650 роком. Теперешній Катедральний храм Стрийської єпархії в Стрию збудований у XVI столітті.

У Жидачівському районі зберігся палац в смт. Журавно (XVIII ст.). Два палаци знаходяться в Миколаївському районі: в с. Заклад (1840 рік) та смт. Розділ (1884 рік). Старовинні палаци збереглися також в Городоцькому районі у с. Вишня (XVIII ст.), смт. Великий Любінь (XVI ст.), с. Тулиголови (ХІХ ст.). Оборонний замок та башта з 1484 року збереглися в с. Свірж Перемишлянського району. В цьому ж районі в с. Унів знаходиться монастир-фортеця з брамами та баштами, монастирськими келіями та будинком митрополита від XV ст.