Такі слова сказав єпископ-помічник Стрийської єпархії під час проповіді на Божественній Літургії у Гошеві, з нагоди ХХІІІ молодіжної пішої прощі зі Стрия.
Звертаючись до прочан, Архиєрей зауважив, що паломництво до відпустового місця часто пов′язане з певними невигодами – фізичними, емоційними, погодніми, однак неодноразово, духовно переживши прощу, хочемо знову повернутися, пройти її заново. За словами Владики Богдана, такі паломництва відображають наше життя, повне невигод, яким, однак, йдемо до дому Отця: «Чому ми долаємо десятки чи навіть і сотні кілометрів, якщо Бог перебуває в кожному куточку світу? Бо у відпустовому місці Він являє себе Таким, що завжди чекає. І ми знаємо по особливому, що тут маємо свій дім».
Прикладом сказаного вище є євангельська історія про сліпонародженого, якого зцілив Ісус. На основі цієї розповіді Єпископ пояснив, що часто у житті потрібно пройти свою «прощу», ціллю якої є повне прозріння душі: «Можемо себе питати: для чого потрібно так страждати людині, щоб побачити славу Божу, чому деколи потрібно цього чекати? Ісус хоче, щоб людина, яка зцілюється, прозрівала до глибини душі. Сліпонароджений чоловік чекав багато років, це була його проща. Сьогоднішнє євангеліє показує нам, що різниця між віруючим і невіруючим – це як різниця між зрячим і незрячим. Тому і слава Божа так виявляється – що людина бачить Христа».
Владика Богдан пригадав також, що історія багатьох відпустових місць в Україні нерозривно пов′язана з війною і закликав прочан й тепер молитися за мир в Україні та за ворогів: «Історія цього місця, на жаль, нерозривно пов′язана з війною, так як історія Зарваниці, Святоюрської гори, Страдчу. Ті місця постали як відповідь на потребу часу, якою була молитва до Богородиці. Зараз ми тут знаходимося далеко від війни, однак її розв′язок залежить також і від нас, від того чи ми скажемо: вірую, Господи, що ти будеш підтримувати свій люд, що ти нашу любов зробиш більшою супроти кожного ворога».
Прес-служба Стрийської єпархії