3 липня 2016 року, у селі Андріянів, що на Городоччині, Преосвященний Владика Богдан (Манишин) очолив Божественну Архиєрейську Літургію в храмі Різдва св. Івана Хрестителя та освятив кивот і розпис храму, меценатом якого був п. Богдан Хмура, а даний розпис виконав іконописець п. Орест Рабик, який творчо передав історію багатостраждальної Церкви.

У своєму духовному слові до зібраних вірних владика наголосив, що сьогоднішнє свято є для нас особливою нагодою щоби замислитися над величним змістом Тайни Пресвятої Євхаристії, «яка є настільки незглибинна, настільки велична, настільки незбагненна для нас, що ми кажемо, що вона є Найсвятіша», а також роздумувати над тим, чому і для чого Христос дарував її нам.

Звертаючись до симантичного походження і перекладу терміну «євхаристія» з грецької мови, владика Богдан звернувся до поняття благодарення. Як зазначив архієрей, в житті ми маємо безліч людей, а також нагод, яким чи за які маємо дякувати: «батькам – за дар життя, за недоспані ночі, за посвяту, освіту, виховання, турботу, чування над нашим життям; вихователям та вчителям – за їх дар мудрості, за те, що вели нас по цьому житті і остерігали перед небезпеками; всім тим, хто молився за нас; тим, хто забезпечив життєдіяльність; тим, хто сьогодні на передовій захищає нас перед небезпеками поширення війни».

Перечислюючи в серці всіх, кому ми є вдячними, приходимо до висновку, що ми завжди беремо. І саме до цього нас заохочує Христос кажучи: прийміть, беріть. Проте, християнин, який приймає від Бога чи інших, має робити це не для того, щоби егоїстично користуватися, а щоб примножити дари. «Тому ми, – за словами владики Богдана, приймаючи Найсвятіші Тайни, маємо прийти до свідомості, щоби разом з Христом сказати «беріть»: беріть мій час, мою посвяту, моє здоров’я, вкінці – моє життя, для того, щоби ви могли жити… моє терпіння, мої сили, мої гроші – беріть, бо Господь дав мені в користування. Контекст Пресвятої Євхаристії зобов’язує нас до жертовної постави».

Владика звернувся також до дітей, які в цей день приступали до Урочистого Святого Причастя, звернувши їх увагу на важливості сповіді, через яку Господь наближає нас до себе та робить святими, а також наголосив на особливому дарі отримувати Живого Бога, під видами хліба та вина, через які Він є у кожній церкві і хоче прийти до кожного.

На завершення владика Богдан заторкнув також тему вибору, який Христос поставив перед своїми учнями і далі ставить перед нами. Господь відкрив правду життя, кажучи: «Якщо не їстимете мого тіла і не питимете моєї крові – не матимете життя в собі», однак дав вибір – приймати або не приймати. Хоч тоді ці слова прозвучали як нонсенс, все ж апостол Петро в імені учнів сказав, що вони не можуть піти: «бо в Тобі є слово Життя».  «Ми, які покликані робити вибір в цьому житті, не будемо робити помилок, нас не буде мучити сумління, якщо будемо робити вибір в сторону Христа, навіть якщо це не вкладається в рамки нашого людського мислення».

Владика закликав кожного поставити собі сьогодні запитання: яке місце Пресвята Євхаристія займає в моєму житті, а також побажав щоби на зразок перших християн були носіями, живими кивотами Найсвятіших Тайн.

Урочистість закінчилися врученням грамот жертводавцям та доброчинцям новозбудованого храму за активну участь у його спорудженні, співпрацю, підтримку та сприяння розвитку релігійно-культурного життя єпархії.

Громада села дякує Богові за цей день. І складає низький уклін владиці Богдану за візит до їхньої невеликої спільноти. А також жителі села висловлюють велику вдячність меценатові п. Богдану Хмурі та іконописцю п. Оресту Рабику, котрий своєю невтомною працею впродовж півтора року старався створити надзвичайно красивим цей храм.

Прес служба Стрийської єпархії